ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення тимчасової державної допомоги дітям
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У статті 181 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21– 22, ст. 135):
частину п'яту викласти в такій редакції:
"5. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України";
доповнити частинами шостою і сьомою такого змісту:
"6. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
7. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку".
2. У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; 2002 р., № 14, ст. 96; 2003 р., № 5, ст. 46; 2004 р., № 6, ст. 37, № 11, ст. 140; 2005 р., № 33, ст. 430, ст. 431):
1) частину першу статті 34 доповнити пунктом 16 такого змісту:
"16) призначення тимчасової державної допомоги відповідно до частини п'ятої статті 181 Сімейного кодексу України";
2) в абзаці третьому частини другої статті 36 слова і цифри "пунктами 3, 9, 12, 13 і 14 статті 34" замінити цифрами і словами "пунктами 3, 9, 12, 13, 14 і 16 статті 34".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.
2. Кабінету Міністрів України:
у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям;
у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
передбачити у проектах Державного бюджету України на 2006 рік та на наступні роки видатки для забезпечення виконання цього Закону.
Президент України
Віктор ЮЩЕНКО
8 вересня 2005 року
№ 2853-ІV
П О С Т А Н О В А
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
від 20 вересня 2005 р. № 936
Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
З метою вдосконалення системи проведення соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
абзаци другий, четвертий–шостий пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. № 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ЗП України, 1992 р., № 10, ст. 236);
пункти 20–22, 25–28, 30, 32–35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. № 987 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 25, ст. 1054; 2001 р., № 32, ст. 1481; 2002 р., № 15, ст. 814, № 27, ст. 1265), а також пункт 23 — в частині надання громадянам житлово-комунальних послуг, послуг зв'язку, позик банків та забезпечення громадян паливом.
Виконуючий обов'язки
Прем'єр-міністра України Ю. ЄХАНУРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 вересня 2005 р. № 936
ПОРЯДОК
використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
1. Цей Порядок визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.
2. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
3. Призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за єдиною заявою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1146 "Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 34, ст. 1584).
Органи соціального захисту населення, що проводять нарахування та виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі — Закон), звіряють у разі потреби отриману від громадян інформацію щодо правомірності нарахування компенсаційних виплат з відділами персоніфікованого обліку згідно з Єдиним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 5, ст. 177).
Виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.
При зміні категорії постраждалої особи або її посвідчення проведення виплати поновлюється з дня припинення останньої виплати на підставі заяви, поданої громадянином протягом трьох місяців.
У разі зміни місця реєстрації або місця роботи громадянин для отримання виплати за новим місцем реєстрації або місцем роботи подає протягом трьох місяців заяву та довідку про отримані виплати (нарахування).
4. Виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі — уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, а саме:
1) одноразова допомога у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати на кожного члена сім'ї — громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються), відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Закону;
2) щомісячна грошова допомога — громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до частини першої статті 37 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 411);
3) щомісячна компенсація за пільгове забезпечення продуктами харчування — громадянам, що належать до першої та другої категорії постраждалих відповідно до пункту 14 частини першої статті 20, пункту 6 частини першої статті 21 Закону, за нормами, встановленими МОЗ;
4) одноразова компенсація — учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, що втратили годувальника із числа осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і батькам померлого громадянина, відповідно до частини першої статті 48 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 411), а також щорічна допомога на оздоровлення відповідно до частини четвертої статті 48 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
5) доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону , пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 (ЗП України, 1996 р., № 15, ст. 411);
6) виплата допомоги у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати у разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а також збереження за їх бажанням посадового окладу, тарифної ставки (окладу) на новому місці роботи відповідно до пункту 7 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 1 частини першої статті 22 Закону;
7) виплата при переведенні громадянина у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу різниці між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі на період до встановлення інвалідності або одужання, але не більш як на один рік, відповідно до пункту 7 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 1 частини першої статті 22 Закону;
8) збереження середньої заробітної плати під час переїзду на нове місце проживання, але не більше ніж за 14 робочих днів, виходячи із середньомісячної заробітної плати за попереднім місцем роботи громадянам, які відселяються або переселяються з території зони радіоактивного забруднення. У разі неможливості працевлаштування на новому місці — збереження заробітної плати за період навчання нових професій (спеціальностей), але не більше одного року, відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 36 Закону;
9) оплата щорічної додаткової відпустки громадянам строком 14 робочих днів відповідно до пункту 22 частини першої статті 20, пункту 1частини першої статті 21, пункту 3 частини третьої статті 30 Закону;
10) оплата щорічної відпустки громадянам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статті 47 Закону;
11) доплата особам, які працюють у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів відповідно до статті 39 Закону та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
12) збереження за працівниками за попереднім місцем роботи на період працевлаштування, але не більш як на три місяці, середньої заробітної плати з урахуванням місячної вихідної допомоги у разі звільнення у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території зони радіоактивного забруднення відповідно до статті 45 Закону;
13) виплата середньої заробітної плати за час вимушеного простою громадянам, які повинні бути відселені із зон радіоактивного забруднення відповідно до статті 46 Закону;
14) виплата підвищеної на 100 відсотків стипендії учням та студентам (у тому числі інвалідам, які отримують пенсію) відповідно до пункту 26 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 6 частини першої статті 22, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 4 частини третьої, частин четвертої та шостої статті 30 Закону.
Розмір академічної або соціальної стипендії визначається згідно з пунктом 35 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 28, ст. 1871). Кошти на виплату підвищеної на 100 відсотків академічної або соціальної стипендії перераховуються закладам за місцем навчання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі паспортних даних, що подаються навчальним закладом протягом 20 днів після початку семестру, та щомісячних розрахунків надісланих не пізніше ніж до 20 числа місяця, що передує місяцю виплати;
15) відшкодування в установленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров'я, у разі, коли захворювання або каліцтво, що виникли у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності), що встановлено уповноваженою медичною комісією відповідно до пункту 8 частини першої статті 21 Закону.
5. Соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5–13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі — підприємства) та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.
6. Підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.
Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємством до уповноваженого органу разом із зазначеними відомостями.
У разі зміни зазначених відомостей та списків громадян підприємство повідомляє протягом 20 днів наступного місяця про такі зміни відповідних розпорядників коштів.
До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про отримані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.
Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.
Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.
Одержану інформацію, подану підприємствами, підрозділи уповноваженого органу у разі потреби звіряють щодо правомірності нарахування виплат та компенсацій з відділами персоніфікованого обліку.
7. Виплата компенсацій та видів допомоги може проводитись через банківські установи або поштові відділення.
Уповноважений орган укладає з Державним підприємством "Укрпошта" та установами банків договори на безоплатне обслуговування одержувачів соціальних виплат відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 35, ст. 1803).
Оплата поштових операцій та інші витрати в частині видатків, пов'язані з виплатою компенсацій, допомоги певних видів та наданням пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються за рахунок коштів, виділених за відповідною бюджетною програмою на підставі укладених договорів.
8. Витрати, пов'язані з оплатою особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, листків непрацездатності за період лікування в санаторіях, виплати понад установлені законодавством розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності (у тому числі допомоги по догляду за хворою дитиною), вагітності та пологах здійснюються підприємствами за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням.
Мінпраці відшкодовує Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зазначені витрати за рахунок коштів, передбачених відповідною бюджетною програмою.
Відшкодування витрат Фонду здійснюється Мінпраці на підставі розрахункових даних про використання коштів, що подаються щомісяця виконавчою дирекцією Фонду. Після надходження зведеного щоквартального фінансового звіту про фактичні витрати, який подається Фондом до Мінпраці через 45 календарних днів після закінчення звітного періоду, уточнюються обсяги витрат Фонду, що підлягають відшкодуванню.
9. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації визначають щороку до 20 січня на поточний рік щомісячний розмір грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону в розмірах, визначених за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. № 258 (ЗП України, 1992 р., № 10, ст. 236), для громадян, які належать до першої та другої категорії постраждалих, та цін на продукти, що склалися в регіоні за попередні три місяці, з урахуванням вимог статті 51 Бюджетного кодексу України.
10. Виплата компенсацій громадянам за нерухоме майно, що втрачене у разі відселення або самостійного переселення з території зон радіоактивного забруднення, та перерахунок компенсацій, виплачених громадянам у період 1992–-1996 років, провадиться за попереднім місцем їх проживання уповноваженими органами у порядку черговості за списками, затвердженими відповідними органами місцевої виконавчої влади, на підставі Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 755 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 29, с. 50; 2001 р., № 31, ст. 1400; 2002 р., № 36, ст. 1691), за умови надходження коштів на зазначені цілі.
Прийняття заяв на проведення та виплату перерахунку компенсації за втрачене нерухоме майно, виплаченої громадянам у період 1992–-1996 років, здійснюється поетапно до 31 грудня 2007 р. у межах бюджетних призначень.
11. Видатки, пов'язані з обслуговуванням банківських позик, що надані до 1999 року на пільгових умовах громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, провадяться уповноваженими органами у межах бюджетних призначень, затверджених Мінпраці на зазначені видатки, на підставі розрахунків регіональних відділень Ощадбанку.
Кошти перераховуються уповноваженим органом регіональним управлінням Ощадбанку, які використовують зазначені кошти в такій послідовності:
для відшкодування заборгованості за минулі періоди (в тому числі за минулий місяць);
для відшкодування заборгованості, що утвориться у поточному місяці (за січень та грудень).
Сплата банківських відсотків несвоєчасно погашеної частини безвідсоткової позики покладається на особу, яка отримала зазначену позику.
12. Забезпечення інвалідів автомобілями здійснюється безпосередньо Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням соціального захисту населення Київської і управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до Порядку про забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 999 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 37, с. 37; 1999 р., № 11, ст. 438, № 50, ст. 2439; 2001 р., № 6, ст. 242, № 26, ст. 1171; 2003 р., № 23, ст. 1074).
Розпорядником коштів нижчого рівня за бюджетною програмою "Забезпечення автомобілями громадян, віднесених до категорії I осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено Фонд соціального захисту інвалідів.
13. Відшкодування громадянам один раз на рік вартості проїзду міжміським транспортом до будь-якого населеного пункту України та у зворотному напрямку (без врахування пересадок) здійснюється за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом та за місцем реєстрації громадян на підставі проїзних квитків, пред'явлених управлінню (відділу) праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, виконкому міських, районних у містах рад.
При цьому сума відшкодування вартості проїзду залізничним транспортом не повинна перевищувати вартості проїзду у плацкартному або купейному вагоні швидкого поїзду, а також у вагонах другого класу швидкісного поїзду.
Відшкодування витрат на надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для оплати житлово-комунальних послуг, придбання палива, послуг зв'язку та транспортних послуг, передбачених законодавством, здійснюється за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.
14. Складення та подання фінансової звітності щодо отримання і використання бюджетних коштів здійснюється за формами та в установленому законодавством порядку.
15. Управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських районних у містах рад подають щокварталу відповідному розпоряднику коштів вищого рівня звіт про виплату компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за формою, затвердженою Мінпраці, не пізніше ніж до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а річний — не пізніше ніж до 20 січня року, наступного за звітним.
Міністерство праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міських держадміністрацій, Фонд соціального захисту інвалідів подають Мінпраці зведений звіт не пізніше ніж до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а річний — не пізніше ніж до 25 січня року, наступного за звітним.
16. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів здійснюється Мінпраці, Головним контрольно-ревізійним управлінням, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями в межах їх компетенції.
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
від 1 жовтня 2005 р. № 988
Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699, № 52, ст. 2389; 2005 р., № 34, ст. 2064) зміни, що додаються.
2. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2005 р. № 790 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 34, ст. 2064) такі зміни:
1) пункт 4 викласти в такій редакції:
"4. У разі коли посадові оклади окремих категорій працівників за Єдиною тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери збільшуються порівняно з посадовими окладами цих категорій працівників (визначеними без урахування підвищень, передбачених умовами оплати праці), що діяли до 1 вересня 2005 р., менше, ніж на відсоток підвищення мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2005 р., чи у разі коли вони зменшуються, таким категоріям працівників встановлюється попередній посадовий оклад (без урахування підвищень, передбачених умовами оплати праці), підвищений на 7,1 відсотка.
Для окремих категорій працівників бюджетної сфери, для яких цією постановою не визначено тарифні розряди, посадові оклади (ставки заробітної плати) змінюються пропорційно підвищенню розміру мінімальної заробітної плати згідно із законодавством.
Посадові оклади, що були збережені згідно із законодавством, не збільшуються на відсоток підвищення мінімальної заробітної плати, якщо вони перевищують розміри посадових окладів, визначені за новими умовами оплати праці";
2) пункт 6 виключити;
3) у пункті 19 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого зазначеною постановою, слова і цифри "від 11 липня 2001 р. № 786 "Про впорядкування умов оплати праці працівників підприємств та організацій системи державного матеріального резерву" виключити.
3. Умови оплати праці працівників, визначені цією постановою, застосовуються з 1 вересня 2005 року.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 жовтня 2005 р. № 988
ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету
Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298
У підпункті 3 пункту 3:
1) абзаци другий і третій підпункту "в" викласти в такій редакції:
"професора — у граничному розмірі 33 відсотки посадового окладу (ставки заробітної плати);
доцента, старшого наукового співробітника — у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати)";
2) абзаци другий і третій підпункту "г" викласти в такій редакції:
"доктора наук — у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);
кандидата наук — у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати)".
2. У додатку 2 до постанови:
1) у назві додатка слова "і фахівців" замінити словами "фахівців та інших працівників";
2) розділи I–III, VII–IX і XIII викласти в такій редакції:
"I. Освіта
1. Вищі навчальні заклади III та IV рівня акредитації
Керівні та науково-педагогічні працівники
Керівник закладу 22–24
Директор філіалу 19–20
Учений секретар 16
Керівники планово-фінансових, планово-економічних підрозділів 11–13
Керівники основних підрозділів;
головний інженер 10–12
Керівники інших підрозділів 8–12
Директор (завідувач) інституту післядипломної освіти; керівник навчально-наукового або науково-виробничого інституту 15–21
Декан; завідувач кафедри; професор;
доцент 18–22
Викладачі 15–18
2. Інші навчальні заклади та установи освіти
Керівні та педагогічні працівники
Директори (начальники, завідувачі): загальноосвітніх, професійно-технічних,
міжшкільних закладів усіх типів і найменувань, вищих навчальних закладів
I та II рівня акредитації 12–16
Директор (завідувач) навчально-методичного закладу 13–16
Завідувач психолого-медико-педагогічної консультації 13
Завідувач (директор): дошкільного навчального закладу, школи естетичного виховання, позашкільного навчального закладу 10–14
Керівник фізичного виховання 8–11
Завідувач: відділу, лабораторії, кабінету позашкільного навчального закладу 9–11
Завідувач лабораторії вищого навчального закладу I та II рівня акредитації 9–11
Завідувач (керівник): навчально-виробничої (навчальної) майстерні; навчально-методичного кабінету; лабораторії (кабінету) навчально-методичного (методичного) закладу; відділення виробничої практики вищого навчального закладу I та II рівня акредитації 9–12
Завідувач: навчально-консультаційного пункту; інтернату при школі; заочного відділення школи; фільмотеки 7–8
Учителі (всіх спеціальностей), викладачі, вихователі, вихователі-методисти, логопеди,
завідувач логопедичного пункту, майстер виробничого навчання, педагог з професійного навчання, методист, практичний психолог, педагог-організатор, концертмейстер,
соціальний педагог 8–12
Асистент учителя-реабілітолога 8–10
Консультант психолого-медико-педагогічної консультації 12
Помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму загальноосвітнього навчального закладу для дітей, які потребують особливих умов виховання 7–10
Музичний керівник дошкільного навчального закладу, художній керівник, інструктор: з фізкультури, з праці, слухового кабінету 7–10
Керівник: гуртка, секції, студії та інших форм гурткової роботи; культорганізатор,екскурсовод, інструктор з туризму, акомпаніатор,
старший вожатий 7–10
Перекладач-дактилолог 8
Методист вищого навчального закладу
III та IV рівня акредитації, методист із
складання кінопрограм 7–10
3. Інші працівники навчальних закладів
та установ освіти
Помічник вихователя 5–6
Старший лаборант вищого навчального
закладу 5–6
Інспектор навчального (навчально-методичного) відділу, перекладач-секретар сліпого викладача (вчителя), секретар навчального (навчально-методичного) відділу, лаборант 4–5
II. Наука
1. Наукові установи та організації
Національної академії наук
Керівні працівники
Директор науково-дослідного інституту 24–25
Учений секретар науково-дослідного
інституту 20–22
Керівник філіалу (відділення) науково-дослідного інституту, керівник науково-
технічного центру 22–23
Завідувач науково-дослідного підрозділу (відділення, відділу, лабораторії) науково-дослідного інституту, науково-технічного центру, радник при дирекції 20–22
Завідувач науково-дослідного підрозділу (лабораторії, сектору), що входить до складу
іншого науково-дослідного підрозділу (відділу, лабораторії) науково-дослідного інституту, науково-технічного центру 19–21
Учений секретар філіалу (відділення) науково-дослідного інституту, науково-технічного
центру 19–21
Керівник науково-дослідної установи 20–21
Завідувач науково-дослідного підрозділу (лабораторії, відділу), учений секретар
науково-дослідної установи 12–20
Директор (начальник), головний інженер іншої наукової установи, організації 17–20
Головний інженер (конструктор, технолог) проекту, головний інженер комплексної
установки, завідувач відділу, який виконує наукову, науково-технічну або
науково-організаційну роботу 13–18
Завідувач підрозділу (сектору, групи, служби, зміни) у складі науково-дослідних та
інших підрозділів, який виконує наукову, науково-технічну або науково-організаційну роботу 12–14
Завідувач відділу 13–14
Керівник іншого структурного
підрозділу 5–9
Керівник сектору, групи у складі іншого структурного підрозділу 4–8
Наукові співробітники
Головний науковий співробітник 21–22
Провідний науковий співробітник 20–21
Старший науковий співробітник 19–20
Науковий співробітник 17–19
Молодший науковий співробітник 15–16
2. Наукові установи і організації, підпорядковані галузевим академіям наук, органам державної влади, та інші наукові установи і організації
Керівники науково-дослідних установ, організацій та їх філіалів:
галузевих академій наук 22–23
галузевих 16–22
Керівники основних науково-дослідних підрозділів, учений секретар інституту (філіалу):
галузевих академій наук 16–21
галузевих 14–20
Керівники інших підрозділів 8–12
Керівні працівники інших
наукових установ і організацій
Директор (начальник, завідувач), головний інженер установи, організації, головний
лісничий 16–20
Головний інженер (конструктор, технолог, архітектор) проекту 15–18
Керівники основних структурних
підрозділів 14–18
Керівники інших підрозділів 8–11
Наукові співробітники
Головний, провідний, старший науковий співробітник, радник при дирекції науково-дослідної установи, організації (їх філіалів):
галузевих академій наук 14–21
галузевих 12–20
Наукові та молодші наукові співробітники наукових установ і організацій:
галузевих академій наук 11–19
галузевих 10–17
3. Інші працівники, які проводять наукові та науково-технічні розробки
Головні фахівці 15–18
Провідні професіонали та фахівці 9–14
Професіонали та фахівці 8–13
Технік, лаборант з вищою освітою 7–10
III. Охорона здоров'я, соціальний захист населення
Керівні працівники
Керівники (головний лікар, директор, начальник, завідувач) закладів охорони
здоров'я, установ соціального захисту населення, баз та складів спеціального
медичного постачання 12–18
Директор (начальник) будинку відпочинку (творчості), пансіонату, бази,
профілакторію 9–13
Завідувач аптечного закладу 10–13
Завідувачі відділень: соціальної допомоги вдома, соціально-побутової та медико-
соціальної реабілітації, стаціонарного проживання, грошової та натуральної допомоги тощо; територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян 10–14
Завідувач аптеки лікувально-профілактичного закладу, головна медична сестра 9–12
Завідувачі відділів з основної діяльності аптечних закладів 8–12
Начальник планово-економічного відділу; головні фахівці закладів охорони здоров'я,
установ соціального захисту населення, аптечних установ 8–12
Начальники (завідувачі) відділів, служб та інших підрозділів; завідувач аптечного
пункту (кіоску) 7–11
Професіонали та фахівці
Лікар-хірург і лікар-ендоскопіст, який здійснює оперативне втручання;
лікар-анестезіолог, лікар загальної практики — сімейний лікар 10–14
Лікарі інших спеціальностей, провізор, лікар-інтерн, провізор-інтерн, лікар-стажист 9–13
Фахівці із соціальної роботи (із соціальної допомоги вдома), професіонали та фахівці,
зайняті на роботах з рентгенівською, радіологічною, радіаційною, радіометричною,
дозиметричною, радіохімічною, лазерною, плазмовою, компресійною, вакуумною,
електронною, телеметричною, ультразвуковою апаратурою, приладами, обладнанням, препаратами 6–11
Фахівці з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою, соціальний працівник 6–10
Інші працівники
Молодший медичний персонал, допоміжний персонал аптечних закладів, соціальний
робітник, продавець оптики,
дезінфектор"; 3–4
"VII. Державна ветеринарна медицина (не друкуємо)
VIII. Служби карантину та захисту сільськогосподарських рослин від шкідників і хвороб, контролю насіння і посадкового матеріалу, з охорони прав на сорти рослин, стандартизації та сертифікації, ведення лісового господарства та інші служби, що обслуговують сільське
та лісове господарство (не друкуємо)
IX. Притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх, центри соціально-психологічної допомоги, соціально-психологічної реабілітації дітей
Директор (завідувач) 11–13";
