21 жовтня на колегії Міністерства праці та соціальної політики під головуванням міністра Івана САХАНЯ за участю відповідальних працівників Секретаріату Президента та Кабінету Міністрів, центрального апарату Мінпраці, представників соціальних фондів та об'єднань соціальних партнерів було підбито підсумки роботи за 9 місяців та визначено першочергові завдання на найближчу перспективу. Йшлося також про усунення порушень, виявлених Генпрокуратурою під час перевірки додержання законодавства про працю та працевлаштування молоді; про підготовку підвідомчих установ, підприємств і закладів до роботи в осінньо-зимовий період 2005–2006 рр.; про виконання доручень Президента та Кабінету Міністрів щодо забезпечення прозорості функціонування системи соціального страхування.
Про пріоритетні завдання на 2006 р., стан виконання Міністерством та його регіональними підрозділами основних напрямів діяльності, визначених у положеннях Програми Президента України "Десять кроків назустріч людям", доповідав перший заступник міністра Павло Розенко. Він детально зупинився на позитивних і негативних тенденціях, що склалися за кожним із напрямів, а також окреслив шляхи активізації роботи.
Доходи зросли, але зарплата й далі залишається в "тіні"
У Програмі Президента зазначено: "Створити умови, щоби батьки мали гідний заробіток не на чужині, а вдома. Гарантувати освітянам зарплату не нижче середньої у промисловості. Підняти рівень доходів селян до середнього по країні. Протягом року повернути людям борги із заробітної плати. Чиновникам забезпечити належні умови роботи і гідну заробітну плату. Дешевий чиновник надто дорого обходиться народу". Що зроблено за 9 місяців на виконання цих тез?
Номінальні доходи громадян порівняно з минулорічним періодом зросли на 44%, реальні — на 24%. Невпинно наближається до прожиткового мінімуму для працездатних осіб і розмір мінімальної зарплати. Якщо на початку року співвідношення складало 61%, то з вересня — 72,3%. Із запровадженням з 1 вересня ц.р. Єдиної тарифної сітки зроблено суттєвий крок і для впорядкування оплати праці в бюджетній сфері.
Іде приріст середньої зарплати: нині її розмір на 34% перевищує торішній показник, а з початку ц.р. він зріс із 751 грн. до 920 грн. у промисловості, в освіті — до 585 грн. Проте в сільському господарстві середній заробіток у 387 грн. ілюструє, що незважаючи на зниження навантаження на фонд оплати праці, зарплата тут у 2 рази нижча, ніж у промисловості. Це, зазначив Павло Розенко, варто врахувати нашим соціальним партнерам, які постійно скаржаться на високий податковий тиск на фонд оплати праці. Мовляв, знизьте тиск — покажемо реальну зарплату.
Кардинально ще не розв'язана й проблема заборгованості з виплати зарплати, яка проти початку року скоротилася лише на 20 млн. і за станом на 1 вересня становила 1,091 млрд. грн. Зменшити борг вдалося лише шляхом одномоментної "ін'єкції", здійсненої в серпні. Безумовно, основна роль у вирішенні цих питань належить державі, проте не менш вагомі роль та місце в легалізації зарплати, вчасності її виплати належать і соціальним партнерам.
Незважаючи на те, що завдяки проведеній роботі досягнуто певних позитивів, але й негативні тенденції присутні. Так, структура доходів населення протягом нинішнього року залишилася незмінною: 40% — зарплата, 13% — прибуток і змішані доходи, 44% — соціальні допомоги та інші поточні трансферти. Це означає, що зарплатня значної кількості наших громадян знаходиться в "тіні". Відтак, основними пріоритетами на найближчу перспективу стане підвищення рівня оплати праці, в т.ч. через легалізацію зарплати, — наголосив перший заступник міністра.
Нові робочі місця створюються,
проте рівень зайнятості суттєво не змінюється
Створення впродовж п'яти років 5 млн. нових робочих місць з гідною зарплатою, Президент вважає критерієм оцінки діяльності влади на всіх рівнях. Які результати маємо тут?
Динаміка процесу створення 1 млн. робочих місць за 9 місяців є позитивною — 833 тис. робочих місць. Хоча Житомирській, Луганській, Хмельницькій областям варто ще добре попрацювати, щоб виконати поставлені перед ними завдання.
На 2,4% скоротилась чисельність громадян, які скористались послугами державної служби зайнятості. Майже на 7% збільшилося число працевлаштованих службою громадян. Скоротилася до 780,6 тис. осіб чисельність безробітних і до 8,5% — рівень безробіття, визначеного за методологією МОП. На 1 жовтня рівень зареєстрованого безробіття в Україні становив 2,8%. У вересні ц.р., як і в попередні місяці, на 1 вакансію претендувало 4 особи.
Проте, поряд із цими позитивними тенденціями, варто відзначити поверхневий підхід до вирішення проблем ринку праці. Це, насамперед, характерно для місцевих органів влади, де "вхопилися" за "спущену згори" цифру й почали завзято "виконувати і перевиконувати план" за одним показником — створення робочих місць, а комплексного підходу не відчувається.
Так, у вересні за сприяння державної служби зайнятості працевлаштовано 96,5 тис. осіб, що на 15% менше, ніж у серпні. Кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж вересня п.р. зросла на 3,6% і на 1 жовтня становила 218,1 тис., що на 11,8% більше, ніж рік тому. Загострюються негативні тенденції динаміки руху робочої сили: сальдо між прийнятими на роботу і вибулими залишається від'ємним практично в усіх областях. От і виходить, що робочі місця створюються, а рівень зайнятості населення у Волинській, Одеській, Львівській, Харківській областях, АР Крим — знижується. В інших регіонах він, у кращому випадку, залишається на рівні попереднього року.
А про створення робочих місць для осіб з обмеженими можливостями в регіонах, здається, взагалі забули. Якщо в І півріччі створено майже 500 тис. робочих місць, то для цієї категорії громадян — лише 1300. Про створення робочих місць з гідною зарплатою, як ставить завдання Президент, поки що взагалі не йдеться. Тому на місцях слід переглянути підходи та комплексно вирішувати питання, щоб досягти реального прогресу в зростанні рівня зайнятості, — сказав Павло Розенко.
Система соціального страхування та державної підтримки потребує вдосконалення
Для вдосконалення системи соціального страхування, підвищення ефективності підтримки вразливих груп населення Програмою Президента визначено наступне: "Збільшити мінімальну пенсію. Ліквідувати зрівнялівку та дискримінацію у пенсійному забезпеченні. Збільшити, мінімум у 10 разів, грошову допомогу матері при народженні дитини. Гарантувати пріоритетне оздоровлення ветеранів війни і праці, які віддали свої кращі роки служінню державі. Створити умови для повноцінного суспільного життя інвалідів".
Очевидний "плюс" проведеної роботи — досягнення мінімальною пенсією за віком розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Маємо й значне збільшення середнього розміру пенсії. Розпочато відновлення диференціації пенсій в залежності від трудового стажу і зарплати. Зросли розміри державної допомоги: до 8,5 тис. грн. — при народженні дитини, в кілька разів — виплати на дітей-інвалідів, інвалідів з дитинства, дітей-сиріт, одиноким матерям.
Водночас, — сказав перший заступник міністра, — маємо усвідомлювати, що значне підвищення означених виплат шляхом механічного збільшення видатків з Держбюджету і Пенсійного фонду на нинішньому етапі розвитку економіки навряд чи можливе. Звичайно, в наступному році збережуться тенденції щодо покращення ситуації зі зрівнялівкою у пенсійному забезпеченні. Проте зусилля слід концентрувати на створенні умов для впровадження накопичувальної системи державного пенсійного страхування та розвитку недержавного пенсійного забезпечення. Це той незадіяний резерв, який може реально покращити рівень доходів громадян після виходу на пенсію.
Мусимо бути готовими й до пошуку ефективних шляхів удосконалення соціальних виплат населенню та дискусії щодо обсягів надання пільг і виплати їх у грошовій формі. Нині факт неможливості держбюджету фінансувати абсолютно всі передбачені чинним законодавством види соціальних допомог, субсидій, пільг, є очевидним.
Залишатиметься пріоритетним і створення, згідно з Указом Президента, сприятливих умов для діяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями. Нині перед Мінпраці поставлено й нові завдання щодо бездомних, осіб, які вийшли з місць позбавлення волі. Це — цілий комплекс питань, на яких працівникам соціальної сфери слід зосередити увагу найближчим часом.
"Всі інші напрями роботи не згортаються, але пріоритетними є саме окреслені", — підсумував міністр.
