Наприкінці минулого року представники Міністерства праці та соціальної політики, секретаріатів Президента та Кабінету Міністрів, Уповноваженого ВР з прав людини, об'єднань профспілок та роботодавців, Національної служби посередництва і примирення, народні депутати та провідні вчені на засіданні Консультативного комітету Проекту технічного співробітництва МОП "Україна: сприяння реалізації основних принципів та прав у світі праці" підбили підсумки проведеної роботи.
Започаткований у жовтні 2001-го Проект мав на меті консолідувати зусилля уряду та соціальних партнерів у забезпеченні основних трудових прав людини за 4-ма напрямами: реформування законодавства про працю та приведення його у відповідність з положеннями фундаментальних конвенцій МОП; реформування системи інспекції праці; сприяння реалізації принципу свободи асоціацій та визнання прав на колективні переговори; сприяння недискримінації у сфері праці.
Успішні результати
Як підкреслив міністр праці та соціальної політики Іван Сахань, особливу підтримку з боку МОП уряд і його соціальні партнери відчували в процесі реформування вітчизняного трудового законодавства та приведення його у відповідність до міжнародних норм, удосконалення колективно-договірних механізмів. Те, що Верховна Рада прийняла до розгляду проект нового Трудового кодексу, і він пройшов перше читання, підтвердило — документ підготовлений на високому професійному рівні. Цей документ надзвичайно потрібний нашій країні, бо має започаткувати трудові відносини у нових економічних умовах.
Вагомий внесок зроблено у процес реформування державної інспекції праці, розбудову її кадрового потенціалу — професійну підготовку пройшли близько 600 інспекторів, упроваджено автоматизовану систему моніторингу порушень трудового законодавства.
У рамках Проекту проведено значну роботу з формування соціального діалогу. Залучення представників центральних та місцевих органів влади, організацій профспілок та роботодавців, науковців до реалізації його завдань сприяло активізації тристоронньої діяльності з колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин на національному і регіональному рівнях. Це дозволило не тільки вирішити чимало гострих проблем у відносинах учасників соціального діалогу, а й розпочати процес створення його сучасної моделі.
Успішні результати втілення завдань Проекту сприяли тому, що Міжнародне бюро праці (МБП) прийняло рішення про започаткування в Україні з січня 2006-го за фінансової підтримки Міністерства економіки та праці Німеччини нового проекту технічного співробітництва МОП "Консолідація правових та інституційних засад соціального діалогу в Україні".
Прагнення українського уряду та соціальних партнерів до побудови правової держави в черговий раз підтримано МБП, адже започатковано новий етап співпраці. На переконання міністра, спільна продуктивна робота з розвитку соціально-трудових відносин дозволить отримати нову якість соціального діалогу, вкрай необхідну державі, суспільству, економіці.
Діалог для досягнення соціальної справедливості
Як зазначив виконавчий директор МБП Карі Тапіола, новий Проект, базуватиметься на міжнародному досвіді та стандартах МОП. Але програми, напрацьовані в його рамках, не будуть імпортованим товаром, а враховуватимуть нагальні потреби українського суспільства.
Соціальний діалог має створювати достатньо простору для співпраці соціальних партнерів. І важливо, аби організації роботодавців і профспілок знаходили ефективні шляхи для результативних переговорів. А роботодавці мають з розумінням ставитися до прагнення найманих працівників об'єднуватися задля захисту своїх прав.
У свою чергу профспілки повинні активніше опікуватись інформаційно-роз'яснювальною роботою у трудових колективах і більше уваги приділяти пошуку взаємовигідних компромісних рішень. Якщо ж профспілки лише боротимуться з роботодавцями, це нікому не принесе користі. Роботодавці мають усвідомити, що відмова від співпраці з профспілками — це шлях у безвихідь.
Соціальний діалог і співпраця перш за все мають базуватись на взаємній довірі. Успішний соціальний діалог сприятиме досягненню соціальної справедливості.
Ринковій економіці — нові трудові відносини
На переконання голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці Василя Хари, перехід України до ринкової економіки визначив необхідність змін у трудових відносинах, які вимагають адекватного правового регулювання. Нинішнє трудове законодавство, що базується на радянському Кодексі законів про працю, вже не здатне забезпечувати належне регулювання трудових відносин. А це негативно впливає на рівень трудових гарантій найманих працівників.
Процес реформування нормативно-правової бази регулювання трудових відносин в умовах ринкової економіки шляхом прийняття окремих законів (про колективні договори, оплату та охорону праці, відпустки тощо), породив дублювання — одні й ті ж норми зафіксовані у КЗпП та в спеціальному законі.
Відсутність комплексного підходу до реформування трудового законодавства при переході від єдиної (державної) до різних форм власності суттєво ускладнює регулювання трудових відносин. А затримка з прийняттям нового Трудового кодексу, на думку народного депутата, призводить до заміни його механізмів цивільно-правовими, поглиблює (особливо в сфері малого підприємництва) "тінізацію" трудових відносин.
Новий Трудовий кодекс визначає основні механізми реалізації конституційних гарантій в умовах ринкової економіки: створення гідних умов праці, захист інтересів працівників і роботодавців у сучасних трудових відносинах. Його норми гармонізують вітчизняне трудове право з вимогами Європейської соціальної Хартії, Декларацією прав людини, конвенціями та рекомендаціями МОП.
Зокрема, введено чимало новел. Так, розмежовано поняття "трудові відносини" і "трудовий договір" як різні правові явища. Трудовому договору надається значення повноцінного нормативного акту, що зобов'язує виконання його положень. Визначено й першочерговість виплати заробітної плати з коштів, що надійшли на рахунок роботодавця. Передбачено встановлення мінімальної зарплати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних. Вперше сформульовані загальні правила про склад робочого часу, куди включається виконання працівником його безпосередніх обов'язків і час отримання виробничого завдання, матеріалів, товарів, ознайомлення з документами, підготовки та прибирання робочого місця.
Крім того, в регулюванні трудових відносин визначено пріоритетність Трудового кодексу перед іншими законодавчими актами. Зазначено, що у випадку неоднозначного трактування прав найманим працівником та роботодавцем, рішення приймається на користь працівника.
Вдосконаленню немає меж
Як нагадав Василь Хара, проект Трудового кодексу внесено Комітетом до Верховної Ради наприкінці серпня 2003-го, а в грудні того ж року прийнято в першому читанні. Створеною Комітетом робочою групою з юристів, представників профспілок і роботодавців, вчених у серпні 2004-го законопроект було підготовлено до другого читання.
Та через деякий час до Комітету звернулись профспілки з проханням перенести на третє читання главу, що регулює трудові відносини суб'єктів малого підприємництва. Невдовзі сторона роботодавців попросила відкласти глави 1–7 книги 3. Нарешті в травні 2005-го проект Трудового кодексу було розглянуто на засіданні Верховної Ради, але не прийнято.
Саме тоді, вважає Василь Хара, стала очевидною неготовність парламентарів до кардинальних змін у трудовому законодавстві. Депутати, не висловивши конкретних зауважень, повернули проект на доопрацювання соціальних партнерів — роботодавців і профспілок. Але в процесі роботи сторони винесли на розгляд не лише спірні питання. Профспілки повторно внесли зауваження та пропозиції, які подавали ще у 2002–2003 роках.
Нині узгоджено 112 спірних питань зі 127 статей. Серед неузгоджених, на яких наполягають профспілки, є й такі, котрі можна назвати революційними. Приміром, пропонується запровадити 39-годинний робочий тиждень (замість нинішнього 40-годинного, передбаченого 47 Конвенцією МОП), окрім нічного робочого часу встановити й вечірній з понаднормовою оплатою. А виконання понадурочних робіт (більше 60 годин протягом року) оплачувати у потрійному розмірі. Є пропозиція закріпити за профспілками право вимагати розірвання трудового договору з керівником юридичної особи, якщо він грубо чи систематично порушує трудове законодавство.
Василь Хара висловив надію, що Трудовий кодекс скоро стане законом, але перехідного періоду. Коли його проект обговорювався у штаб-квартирі МОП, її експерти не зрозуміли чимало розділів. Приміром, про оплату праці. Адже у розвинутих країнах це питання вирішується за столом переговорів між роботодавцем і працівником. Тож і після прийняття Трудового кодексу робота над його вдосконаленням триватиме.
Олена КОСЕНКО
