Безбар'єрний соціум столиці

 

Тримаючи курс на євроінтеграцію, Україна має запровадити європейські стандарти в соціальній сфері, передусім у належному ставленні до людей з обмеженими фізичними можливостями. Чимало людей з особливими потребами у великому місті почуваються не досить комфортно. Приміром, тим, хто не може обходитись без інвалідного візка, щоб вільно пересуватися, потрібні пандуси, спеціальні підйомники.

 

Аби полегшити доступ інвалідам до соціальної інфраструктури, Київрада в жовтні 2004-го затвердила київську міську програму "Безбар'єрне середовище". До її розробки, як і комплексної програми "Турбота" на 2006-2010 роки залучалися також представники громадських організацій.

 

 

Столична влада поступово створює умови для вільного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до соціальної інфраструктури міста. Програмами "Безбар'єрне середовище" в усіх районах міста передбачено спорудження пандусів та поручнів у будинках, де мешкають інваліди з порушенням опорно-рухового апарату, в аптечних і медичних закладах, установах, закладах культури, торгівлі, підземних переходах.

 

Так, аби поліпшити умови їх перевезення, комунальне підприємство "Київпастранс" придбало автобуси та тролейбуси з низьким рівнем підлоги: п'ять А-231 "Богдан", 140 ЛАЗів А-183, вісімдесят МАЗ-103, тридцять п'ять МАЗ-105, п'ятдесят дев'ять МАЗ-103 та п'ять Е-186. Загалом автопідприємство має 260 автобусів та 64 тролейбуси з низьким рівнем підлоги.

 

Поступово реалізуються й інженерні рішення щодо забезпечення безперешкодного переміщення інвалідів вулицями міста. При будівництві, реконструкції та капітальному ремонті міських вулиць комунальною корпорацією "Київавтодор" у місцях наземних пішохідних переходів влаштовуються з'їзди для візків з пониженням бортового каменю до 2,5-4 см.

 

З 2004 року при будівництві та реконструкції дорожньо-транспортних споруд почали облаштовувати ліфти на наземних і похилих підйомниках, пандуси в підземних пішохідних переходах. Отож інвалідам, які захочуть побувати на майдані Незалежності, Хрещатику, біля палацу мистецтв "Український дім", буде зручно скористатися додатковими поручнями і пандусними з'їздами та вантажно-пасажирським ліфтом ТК "Метроград".

 

Однак "цивілізація" зосередилась не лише в центрі столиці. При реконструкції мосту Караваєві Дачі встановлено два ліфти на надземному пішохідному переході. Після оновлення проспекту Возз'єднання тут теж з'явилися пандусні з'їзди та похилі підйомники. Крім того, торік при будівництві нових надземних пішохідних переходів облаштовано вісім ліфтів для людей з особливими потребами.

 

У міському терцентрі створено відділ транспортного обслуговування інвалідів з порушеннями опорно-рухового апарату. Його основне призначення - перевезення "візочників". У цій службі 31 спеціально обладнаний автомобіль. Щомісяця надається майже дві тис. послуг. А в Голосіївському районі до послуг візочників при терцентрі працює "Соціальне таксі". Майже в усіх районних терцентрах столиці є спеціалізовані мікроавтобуси для перевезення хворих на церебральний параліч дітей.

 

 

Експериментальний звуковий хронометричний сигнал, який спрацьовує при зеленому світлі світлофора, встановлено в квітні 2003-го в районі Михайлівської площі. Це досить зручне пристосування для киян, які погано бачать або незрячі. Також на п'яти регульованих перехрестях встановлені звукові пристрої та таблички "Сліпі пішоходи". Ще шість перехресть обладнано табличками "Сліпі пішоходи". І є необхідність обладнати такими пристроями всі регульовані пішохідні переходи столиці.

 

Київський метрополітен постійно співпрацює з Центральним правлінням Українського товариства сліпих. Завдяки співпраці розроблено інструкцію "Про порядок проїзду на метрополітені інвалідів по зору І та ІІ груп", що регламентує порядок дій чергового персоналу станцій при проїзді в метрополітені пасажирів, які погано бачать. "Особливих" пасажирів зустрічають біля пропускного контрольного пункту, супроводжують до електропоїзда, а на станції призначення проводжають до виходу з метрополітену. Тож скарг від незрячих киян поменшало.

 

І пасажирам, які погано чують, тепер зручніше в метро: всі 617 вагонів метрополітену завдяки коштам інвесторів обладнано відеоінформаційними системами, де оголошення про назву зупинки дублюється написом на табло. Світліше стало в підземних і надземних переходах. Майже повсюди замінено старі та додатково встановлено нові дволампові люмінесцентні світильники.

 

"Візочникам" - як інвалідам, так і найменшим, кого возять у дитячих колясках, теж стало комфортніше в столичному метро. Повсюди усунено нерівності в покритті підлоги. На станціях "Академмістечко", "Житомирська", "Святошин", "Нивки", "Берестейська" з'явилися зручні з'їзди, на станції "Лісова" - додатковий розмежувальний бар'єр. А на станції метро "Бориспільська" для осіб з обмеженими фізичними можливостями встановлено ліфти та підйомники. Крім того, тут уперше застосована рельєфна обмежувальна смуга, яка допомагає людям з вадами зору визначити край платформи.

 

 

У Києві 1355 осіб не можуть обходитися без інвалідних візків. Фахівці Головного управління соціального захисту населення обстежили житлові будинки та під'їзди, де мешкають візочники, зафіксували ті, що не облаштовані пандусами. Оглянули й ліфти на їх відповідність потребам візочників. Ці списки передано управлінню житлового господарства для подальшої роботи.

 

У будинках-інтернатах, у районних управліннях праці та соціального захисту населення та в інших соціальних установах облаштовані пандуси, туалети, ліфти. При спорудженні нових будівель та експлуатації житлового фонду міські служби займаються спеціальним облаштуванням доріжок, парків і скверів, підходів до бюветів артезіанського водопостачання, громадських туалетів, місць зосередження побутових відходів. Ця робота триває.

 

При розробці проектної документації на реконструкцію існуючих споруд і будівництво нових лікувально-профілактичних закладів враховуються вимоги безбар'єрності - наприклад, при спорудженні Київського міського центру серця, при реконструкції Центру інфекційних хвороб центральної міської клінічної лікарні, при переобладнанні під хоспіс 4-го корпусу Київської клінічної онкологічної лікарні.

 

Для киян-інвалідів з порушеннями опорно-рухової системи виділяють спеціально облаштовані квартири. Зокрема одну, площею 102,61 кв. м, у 2004-му, та дві, площею 168,59 кв. м, - торік.

 

Необхідні соціально-побутові послуги людям з обмеженими фізичними можливостями надають і вдома. Таку форму обслуговування запровадили ВАТ "Світанок", хімчистки "Оксамит" та "УН-Моменто", низка перукарень, сервісних центрів, пралень та фотоательє.

Облаштовані поручнями і пандусними з'їздами всі 80 магазинів для ветеранів війни та інвалідів. Створені умови для вільного доступу громадян з обмеженими фізичними можливостями в 111 супермаркетах міста.

 

 

Столична мережа спеціальних навчальних закладів для дітей дошкільного та шкільного віку, які мають проблеми фізичного розвитку, забезпечує навчання, виховання, корекцію фізичного стану та реабілітацію вихованців.

 

Для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату є школа-дитсадок "Мрія" та загальноосвітня школа-інтернат N 15. У цих закладах навчають, виховують та лікують 378 дітей. А для юних киян, котрі пересуваються на візках, створено спеціальний дошкільний навчальний заклад N 591 та загальноосвітню школу "Надія", в якій 183 дитини навчаються вдома за індивідуальними програмами. До того ж час від часу проводять уроки підгрупами, влаштовують свята та екскурсії. Щоб учні мали змогу дістатися на ці заходи, міський терцентр надає школі спеціальний автобус з підйомником.

 

Для дітей з іншими порушеннями фізичного та розумового розвитку, вадами зору, слуху створено 23 спеціальні школи-інтернати.

 

Мирослава ТАЛАН, м. Київ

 

"Урядовий кур'єр" 2006.09.30

 
Джерело: Інвак-Інфо